Відповідно до статтей 12, 25, 122 Земельного кодексу України, пункту 34 частини першої статті 26, частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95 (далі – Указ 720/95), Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, які затверджені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 № 47/172/48 (далі – Методичні рекомендації), на виконання рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 01.10.2019 у справі № 556/152/19, розглянуто заяву адвоката Чайки Ольги Вікторівни, яка діє в інтересах громадянки Пишненко Марії Олексіївни від 28.10.2024 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до частини першої статті 2  Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»: «Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність».

Згідно положень статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, в тому числі, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Згідно частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Зважаючи на викладене, формування земельної ділянки із земель запасу повинне відбуватися за проєктом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), як зазначено заявником.

Частиною восьмою статті 25 Земельного кодексу України визначено, що вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними. Відповідно до частини третьої статті 200 Земельного кодексу України, економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.

Умовний кадастровий гектар не є виміром площі, оскільки це умовна розрахункова одиниця, що відображає вартісну характеристику земельної ділянки. Розмір земельних часток (паїв) в умовних кадастрових гектарах, як і вартість земельної частки (паю), є рівною для всіх членів колективного сільськогосподарського підприємства, але при виділенні земельної частки в натурі (на місцевості) розмір земельної ділянки в фізичних гектарах буде залежати від якості ґрунтового покрову, капітальних вкладень у покращення плодючості ґрунту тощо.

Згідно із пунктом 3 Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Площа земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах не дорівнює площі земельної ділянки у фізичних гектарах, право на яку посвідчено сертифікатом на дану земельну частку (пай) (пункт 2.11 Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, які затверджені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 № 47/172/48.

Тому, відведення земельної ділянки площею 2,94 га в умовних кадастрових гектарах за проєктом землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства, та потребує проведення відповідного розрахунку за замовленням зацікавленої особи.

Згідно частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Вараська міська рада здійснює свої повноваження та території Вараської міської територіальної громади.

В той же час, адвокатом Чайкою Ольгою Вікторівною, яка діє в інтересах громадянки Пишненко Марії Олексіївни, надано графічні матеріали, на яких позначені земельні ділянки, що розташовані на території Володимирецької селищної ради, які не можуть бути розглянуті Вараською міською радою у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене вище та рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та екології, Вараська міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Відмовити громадянці Пишненко Марії Олексіївні у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) площею 2,94 га в умовних кадастрових гектарах, у зв’язку з невідповідністю обраного виду документації із землеустрою, зазначенням некоректної площі земель, що підлягають відведенню, та розташуванням земельних ділянок, бажаних для відведення, на території Володимирецької селищної ради, що не відповідає вимогам частини першої статті 122 Земельного кодексу України в частині повноважень органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

2. Це рішення може бути оскаржене у судовому порядку, шляхом подання позовної заяви до Рівненського окружного адміністративного суду (вулиця 16 Липня, 87, м. Рівне, Рівненська область, 33028).

3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради згідно розподілу функціональних обов’язків та постійну комісію з питань земельних відносин, містобудування та екології.

Міський голова                                                      Олександр МЕНЗУЛ